За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду і такої самої якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Що необхідно знати про договір позики
Законодавство не зобов’язує нотаріально посвідчувати договір позики.
Але нотаріальна форма договору позики більшою мірою може забезпечити захист інтересів позикодавця, оскільки під час посвідчення договору нотаріусом встановлюється особу позикодавця та особу позичальника, що згодом дасть змогу унеможливити спори щодо справжності підписів на договорі.
Також нотаріальна форма дає змогу використовувати особливий спосіб стягнення – шляхом здійснення виконавчого напису нотаріуса на договорі позики, що істотно прискорює процес примусового стягнення, при якому ви позбавляєтесь необхідності проходження процедури судового стягнення.
При нотаріальному посвідченні договору позики стягується 1% від суми позики, зазначеної в договорі.